не йди...
Не йди від мене, ніколи не йди.
Я ховаю свій біль у облличях дощу
Ніби можна сховати його чи знайти...
Не йди,
я тебе не пущу...

Ти пісня на смак і ранковий сніг -
Холодний шепіт, безодня істерик...
Поки я спала -
ти писав всі мої пісні,
Малював мені берег...

Я зірву тебе, чуєшь? Зірву... Зірву!
Мені страшно тут спати,
в цій холодній траві...
Я пущу тобі в сердце
отруйну стрілу.

Вже пустила...
Лови...

Не йди від мене, ніколи не йди.
Я без тебе не зможу згадати хто я.
Я купаю долоні в піску
не твоїх слідів,
Я - спустошена Троя...

Blacksymphony, 'rewind'